Відповідно Податкового законодавства об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат,
безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від
провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, а
саме:
- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів,
що
утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання
робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й
енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів,
допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до
конкретного об’єкта витрат;
- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з
таким платником податку (далі – працівники), які включають витрати на оплату
основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат
виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості
товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з
договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або
натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги,
які звільняються від оподаткування згідно з нормами розд. IV ПКУ);
- обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються
працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на
обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених
законодавством;
- суми податків, зборів, які пов’язані з проведенням господарської діяльності
такої фізичної особи – підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної
особи – підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та
акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської
діяльності, податку на майно);
- суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у
розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання
ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою –
підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які
пов’язані з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця;
- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням
господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 – 177.4.3 п.
177.4 ст. 177 ПКУ, до яких відносяться витрати на відрядження найманих
працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове
обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що
використовується в господарській діяльності, на транспортування готової
продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з
транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо
пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за
власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх
господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням
окремого обліку таких витрат (п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).
Джерело: ДФС у Закарпатській області
