Оподаткування
доходів фізичних осіб з 2011 року регулюється Податковим кодексом України (далі
– Кодекс). Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом
оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний)
оподатковуваний дохід.
Статтею
165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до
розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника
податку – фізичної особи, тобто не оподатковуються.
Водночас
п. 164.2 ст. 164 Кодексу містить перелік видів доходів, що включаються до
загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку,
зокрема інші доходи, крім установлених у ст. 165 Кодексу. Податковий агент,
який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника
податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок,
використовуючи ставку податку на доходи фізичних осіб визначену ст. 167
Кодексу.
Законом
України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового
кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи,
який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до Кодексу в частині
оподаткування військовим збором. Об'єктом оподаткування військовим збором є
доходи, визначені ст. 163 Кодексу. Також відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹
підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим
збором, зокрема доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до
загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (крім доходів, зазначених у
підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Особи,
які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані
своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати)
до бюджету податок (військовий збір) з доходу, що виплачується на користь
платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок
і подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий
розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку,
а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого
розташування.
Платник
податку – фізична особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим
агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного
оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного
податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Відповідно
до п. 179.1 ст. 179 Кодексу платник податку зобов'язаний подати річну
декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) до контролюючого
органу, де перебуває на обліку, до 1 травня року, що настає за звітним та
самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового
зобов'язання, зазначену в поданій ним податковій декларації.
Кодекс
не містить окремого поняття «вживаних товарів». Однак містить поняття «товари»
- це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки,
земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються
у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. Водночас продаж
(реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються, зокрема згідно з
договорами купівлі-продажу та іншими цивільно-правовими договорами, які
передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію
незалежно від строків її надання. При цьому діяльність особи, що пов'язана з
реалізацією товарів, спрямована на
отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої
відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої
особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами є
господарською діяльністю.
Щодо оподаткування ломбардних операцій:
У
розумінні Кодексу ломбардна операція - операція, що здійснюється фізичною, з
отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із
законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні
операції є різновидом кредиту під заставу (п.п. 14.1.100 п. 14.1 ст. 14
Кодексу).
Не
включаються до розрахунку оподатковуваного доходу платника податку – фізичної
особи основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку
дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на
визначений строк та під проценти (п.п. 165.1.29
п. 165.1 ст. 165 Кодексу). Отже, протягом
строку дії відповідного договору основна сума кредиту, отриманого платником
податку – фізичною особою від ломбарду, не оподатковується податком на доходи
фізичних осіб та військовим збором. Разом з тим, у разі неповернення грошових коштів у
вигляді фінансового кредиту у термін, встановлений договором, сума такого
кредиту включається податковим агентом до оподатковуваного доходу платника
податку та оподатковується на загальних підставах. При цьому доходом фізичної
особи є також сума різниці, яка розрахована та повернута платнику відповідно до
законодавства. Щодо
оподаткування доходу, отриманого фізичною особою від продажу, наприклад мобільного телефону, побутової
техніки, планшету у т.ч. через мережу Інтернет, які належали такій особі:
У
разі якщо фізична особа продає такий товар юридичній особі або самозайнятій
особі, або здійснює продаж за посередництвом комісіонера, які у розумінні
Кодексу є податковими агентами, то такі податкові агенти зобов'язані утримувати
податок на доходи фізичних осіб за
ставкою 18 відсотків та військовий збір - 1,5 відсотка. Якщо фізична особа продає такий товар іншій фізичній особі, то дохід
отриманий від такого продажу включається до оподатковуваного доходу
фізичної особи (продавця), який зобов’язаний подати податкову декларацію за
наслідками звітного податкового року в якому відбувалася цей продаж, а також
сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
