Один з головних пріоритетів 2016 року – податкова реформа (ч. 2)
Фото: dzvin.org
Очевидно, що при внесенні пропозицій щодо кардинальних змін податкової системи, особливо в частині вкрай необхідної ліквідації податку на прибуток, головним аргументом для збереження цього податку стане наявність проблеми з розбалансованістю державного бюджету, яка виникла внаслідок зниження ставки ЄСВ.
Враховуючи це, пропонував би такий алгоритм проведення податкової реформи.
Почну з питання ЄСВ. Як я вже казав, зниження ставки ЄСВ без кардинальної реформи системи соціального страхування проводити неможливо. При цьому ліквідувати зразу одним рішенням існуючу систему соціального страхування теж неможливо, бо в першу чергу йдеться про солідарну пенсійну систему. Тому спочатку потрібно для самих себе чітко усвідомити, в якому вигляді вона має існувати в майбутньому. Пропозиції деяких урядовців, народних депутатів та експертів взагалі ліквідувати ЄСВ та повісити зобов’язання по солідарній пенсійній системі на державний бюджет м’яко кажучи виглядають дуже сумнівними. Слід нагадати, що власні надходження Пенсійного фонду в 2015 році були заплановані в розмірі 172,5 млрд грн. Бюджет Пенсійного фонду на 2016 рік ще не затверджений, тому ще немає цифр оприлюдненого прогнозу на 2016 рік його власних надходжень від ЄСВ. Але з урахуванням зниження ставки ЄСВ, можна припустити, що йтиметься десь про 125-130 млрд гривень. Якщо хтось збирається зразу ліквідувати ЄСВ, тоді він має зразу дати відповідь, де, екстраполюючи дані 2016 року, найти ці 125-130 млрд гривень в 2017 році та наступних роках на додачу до тих 145 млрд грн., які вже змушені виділяти з держбюджету на функціонування солідарної пенсійної системи. Це передбачатиме необхідність введення інших податків, які можуть ще більше заганяти бізнес в «тінь».
Ми вже бачимо розмір дірки бюджету Пенсійного фонду та які проблеми породило бездумне зниження ставки ЄСВ до 22 відсотків. Саме ця дурість значною мірою заблокувала можливості для реального реформування податкової системи.
Отже, в будь-якому випадку зниження ставки ЄСВ чи взагалі ліквідацію цього детальніше
Враховуючи це, пропонував би такий алгоритм проведення податкової реформи.
Почну з питання ЄСВ. Як я вже казав, зниження ставки ЄСВ без кардинальної реформи системи соціального страхування проводити неможливо. При цьому ліквідувати зразу одним рішенням існуючу систему соціального страхування теж неможливо, бо в першу чергу йдеться про солідарну пенсійну систему. Тому спочатку потрібно для самих себе чітко усвідомити, в якому вигляді вона має існувати в майбутньому. Пропозиції деяких урядовців, народних депутатів та експертів взагалі ліквідувати ЄСВ та повісити зобов’язання по солідарній пенсійній системі на державний бюджет м’яко кажучи виглядають дуже сумнівними. Слід нагадати, що власні надходження Пенсійного фонду в 2015 році були заплановані в розмірі 172,5 млрд грн. Бюджет Пенсійного фонду на 2016 рік ще не затверджений, тому ще немає цифр оприлюдненого прогнозу на 2016 рік його власних надходжень від ЄСВ. Але з урахуванням зниження ставки ЄСВ, можна припустити, що йтиметься десь про 125-130 млрд гривень. Якщо хтось збирається зразу ліквідувати ЄСВ, тоді він має зразу дати відповідь, де, екстраполюючи дані 2016 року, найти ці 125-130 млрд гривень в 2017 році та наступних роках на додачу до тих 145 млрд грн., які вже змушені виділяти з держбюджету на функціонування солідарної пенсійної системи. Це передбачатиме необхідність введення інших податків, які можуть ще більше заганяти бізнес в «тінь».
Ми вже бачимо розмір дірки бюджету Пенсійного фонду та які проблеми породило бездумне зниження ставки ЄСВ до 22 відсотків. Саме ця дурість значною мірою заблокувала можливості для реального реформування податкової системи.
Отже, в будь-якому випадку зниження ставки ЄСВ чи взагалі ліквідацію цього детальніше
