Медична реформа стартувала в Україні ще
в кінці 2016 року. Яких реальних кроків можна очікувати вже зараз?
Український
громадянин тепер зможе сам обирати, куди підуть кошти, надані бюджетом на його
лікування.
У
пакет медреформи входять два законопроекти – №6327 та №6329.
"Законопроекти
передбачають зміни у фінансуванні передусім первинної ланки за надану послугу в
залежності від кількості прикріпленого населення, тобто пацієнтів до певного
лікаря. У лікаря фінансування буде на кожного пацієнта", – пояснює
експертка РПР групи медичної реформи Тетяна Юрочко.
Для
цього реформа передбачає створення Національної закупівельної агенції, яка буде
посередником між державою, надавачами послуг (тобто медичними закладами й
лікарями) та громадянами. Саме ця агенція має стати головним розпорядником
бюджетних призначень на підставі укладених договорів про медичне обслуговування
населення.
Зі
слів менеджера медичної групи РПР Олександра Ябчанки, це новий механізм
фінансування, коли держава не обіцяє все і безкоштовно, а обіцяє і підтримує з
державного кошту так званий гарантований пакет медичної допомоги, і цей
гарантований пакет закуповує у надавачів медичних послуг.
Лікарі
отримуватимуть зарплату, відповідну до наданих послуг
Для
сімейних лікарів буде впроваджено принцип "гроші ходять за пацієнтом"
– лікарі почнуть отримувати гроші за реальну роботу, їхні доходи збільшаться,
так само як і конкуренція за пацієнтів", – повідомляє заступник Міністра
охорони здоров'я Павло Ковтонюк. За
попередніми розрахунками, в середньому лікар отримуватиме 210 гривень на людину
на рік. Орієнтовна кількість пацієнтів на одного лікаря на сьогодні — 1500 осіб
в місті і 1200 осіб в селі. Але цей поріг буде трохи вищим, верхня межа буде
складати 2000 осіб.
Так,
сімейний лікар зможе отримувати близько 35 тисяч гривень на місяць (до
податків).
Свобода
вибору: люди самостійно обиратимуть свого сімейного лікаря
Тепер
кожен українець матиме змогу укласти контракт з лікарем, який йому подобається.
"Це
означає, що кожен громадянин може обрати собі лікаря, підписати з ним контракт.
Лікар за кількість громадян, які підписали з ним контракт, отримає гроші. І
найважливіше, наприкінці року, якщо ті громадяни пройдуть: а) необхідне
обстеження і б) скажемо так, не попадуть в лікарню, то лікар ще за це отримає
бонус", — зазначає експерт РПР Олександр Ябчанка.
Зі
слів координаторки Харківської експертної групи підтримки медреформи Тетяни
Гавриш, пацієнт зможе вибрати як державного лікаря, так і приватного.
Автономізація
медичних закладів
Зараз
держава утримує медичні заклади незалежно від кількості пацієнтів, державу
також не цікавить, чи стала людина після отриманого лікування здоровою "Автономізація
дасть лікарням можливість отримувати кошти від страхових компаній, а головному
лікарю — приймати рішення по видатках відповідно до потреб лікарні (зараз це
вирішує держава)",?— зазначає заступниця голови Комітету ВР з питань
здоров'я Ірина Сисоєнко. Тобто
медичні заклади зможуть самостійно розпоряджатися своїм бюджетом. Також вони
зможуть залучати кошти приватних фондів, благодійних та громадських
організацій. Якість наданих послуг контролюватиме агенція з контролю якості, що
прописана в законі № 4456.
"Паралельно
впродовж 2017 року має відбутись підготовка вторинної ланки — заклади надання
медичних послуг повинні змінити форму господарювання. Бо зараз у переважній
більшості це бюджетні установи, які не конкурують між собою і не зацікавлені у
пацієнті як такому. Коли це стануть ті ж самі комунальні, але вже підприємства,
тоді держава закуповуватиме медичні послуги для громадян",?– додає Олександр Ябчанка.
Затвердження
гарантованого пакету послуг
Перелік
гарантованих послуг буде визначати Кабінет Міністрів кожного року, виходячи з
бюджету. Тобто
держава візьме на себе реальні зобов'язання щодо базових послуг, які бюджет
здатен оплатити, а людина зможе отримати їх в обраному нею медичному закладі. Все,
що не увійде у базовий пакет, людина має оплатити сама.
Зі
слів Олександра Ябчанки, у гарантований пакет медичних послуг цього року
входить вся первинна, екстрена (швидка) допомога. Окрім того, держава буде
забезпечувати медикаментами від серцево-судинних і бронхіальних (астми)
захворювань, цукрового діабету 2 типу.
Зі
слів нардепа Олега Мусія, в перелік точно увійде невідкладна допомога, пологи
та частина первинних послуг в поліклініці, але взагалі всі послуги держзакладів
в будь-якому випадку будуть дешевше. Крім
того, бюджет також фінансуватиме орфанні (рідкісні) захворювання та онкологію.
"Буде
введений цей гарантований рівень, який визначить Кабінет Міністрів, і буде
людям зрозуміло, за що точно не потрібно буде платити, а за що гарантовано
держава бере на себе повністю зобов'язання, і платити за це, як сьогодні, буде
не треба. Натомість буде чітко зрозуміло, що і в Києві, й в найвіддаленішому
районному центрі конкретна маніпуляція буде коштувати конкретну суму, і не
можна буде зманіпулювати. Мало того, це буде йти в заклад охорони здоров'я, в
його бюджет. Якщо впровадимо оплату за послуги, то тоді буде зрозуміло, що
людина отримала цю послугу у цьому закладі, і, відповідно, за якість надання
цієї послуги заклад буде нести відповідальність", – пояснює Олег Мусій.
Впровадження
електронної системи обліку
Передбачається
впровадження електронної системи обліку інформації, можливість відвідувати
лікаря, не залежно від прописки.
"Кожен
новий етап реформи буде впроваджуватися тільки після того, як буде готовий той
компонент системи e-Health, електронної охорони здоров'я, що може обслуговувати
цей етап реформи", – зазначає заступник Міністра охорони здоров'я Павло
Ковтонюк.
Керівник
проектного офісу e-Health Юрій Бугай зауважує, що ми будемо мати можливість
записатися до лікаря онлайн, отримати електронний рецепт, перевірити, що
виписав лікар, мати доступ до електронної картки, мати можливість електронного
направлення до спеціаліста. Коли в системі буде реєстр медичних установ, ми
зможемо вносити інформацію про розклади прийому лікарів.
Створення
госпітальних округів
Якщо
госпітальний округ має в собі лікарню І рівня, тобто ту, де є базові
спеціальності, там повинно бути мінімум 120 тисяч населення. Округ,
який будується на основі лікарні ІІ рівня, дає вже більш складні спеціальності,
наприклад, базова спеціальність — хірургія, і там є більш вузькі фахівці, більш
складне обладнання. І до такого госпітального округу є вимога — 200 тисяч
людей.
"Ми
робимо округи для простої мети — нам потрібні плани розвитку мереж. Це кінцева
мета формування госпітальних округів",?— зазначає
Павло Ковтонюк.
В
цього процесу є три етапи:
Перший
— сформувати сам округ, визначити, представники яких громад в нього входять.
Друге
— утворити госпітальну раду, коли всі ці громади сядуть за стіл та розкажуть,
яка в них є мережа і в якому стані.
Третій
— разом спланують план з точки А в точку Б. Коли округ скаже, що нам для того,
щоб перейти з точки А в точку Б, потрібно зробити ось такі кроки і залучити ось
такі кошти. Цей план і є метою.
"У
разі створення необхідної кількості госпітальних округів, ви точно будете
знати, до якої лікарні вас повезуть, до якої лікарні вам звертатися, щоб вам
сказали, що платити нічого не треба, за все заплатила держава, додаєкандидат
медичних наук та нейрохірург", – Андрій Гук.
В
Україні запрацює страхова медицина
Планується
ухвалення законопроекту про державне медичне страхування, а також створення
національного страховика, який і буде закуповувати для громадян медичні
послуги. Модель,
яку пропонує МОЗ, базується на тих податках, які ми вже платимо. Більш того,
вона базується на загальному оподаткуванні. Це не ті податки, які беруться з
зарплати, а ті податки, які беруться, наприклад, з наших витрат в магазині.
"Люди
не відчують якогось додаткового навантаження. В цьому сенсі реформа пройде
непомітно для людей",?— повідомляє заступник
Міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.
Мета
полягає в тому, аби спрямувати ці кошти за пацієнтом.
Медичне
страхування буде універсальним для усіх громадян. Якщо говорити про трирічну
перспективу, з'являться послуги, які не покриватимуться державним страхуванням.
Тоді люди зможуть використовувати інші механізми: приватне медичне страхування
або механізм співоплати. Первинна допомога покриватиметься страхуванням на 100
%.
Застосування
міжнародних протоколів лікування
З 21 квітня 2017 року в Україні можна лікувати за міжнародними протоколами.
"Перевага
цього наказу?в тому, що ми самі визнаємо і можемо застосовувати ті міжнародні протоколи
лікування, котрі базуються на засадах доказової медицини, а відтак є істиною. Ми
кажемо, що працює, а що ні, і відтепер можна буде українському лікарю
застосовувати ті схеми лікування, ті методики, ті препарати, котрі є дійсно
дієвими", – вважає заступник Міністра охорони здоров'я України Олександр
Лінчевський.
Зі
слів Олександра Ябчанки, ми витрачаємо на ліки, ефективність яких не доведена,
приблизно половину бюджету МОЗу, але ми могли б без них обійтися.
"Лікар
має керуватися тими практиками, які доведені у світі певними конкретними
методами, дослідженнями, а громадянин має виконувати рекомендації
лікаря",?— додає він.
Створення
реперфурзійних центрів
Для
лікування пацієнтів з захворюваннями, що починаються екстрено, було вирішено
створити реперфузійні центри. Це відкриває нові можливості для лікування
серцево-судинних захворювань в Україні.
Такі
центри існують вже в 18 областях України. Всього таких центрів – 22. Зі слів
головного кардіолога Міністерства охорони здоров'я Максима Соколова, один такий
центр повинен працювати на 300 тисяч населення.
"В
цьому році за рахунок внеску держави буде поставлено 13 потужних сучасних
ангіографічних установок. Це та апаратура, за допомогою якої відбувається
відкриття артерій. Такої кількості апаратури ніколи не закуповувалося",?— сказав він.
Також
варто зазначити, що державні фінансові гарантії запроваджуються поступово, на
первинному рівні?— вже з січня 2018 року, на інших рівнях – до 2020 року.
Пільги,
що вже існують у сфері медичного обслуговування, залишаються чинними.
Крім
того, медична реформа передбачатиме додаткові державні фінансові гарантії
повної оплати лікування для учасників антитерористичної операції (АТО) для
визнання їх вкладу та самопожертви заради захисту України.
